МЕНЮ
МЕНЮ
Артур Абрамів
«У фотографії має бути гарний баланс кольорів, правильний світлотіньовий діапазон, вдала композиція, але головне – глибока історія», – вважає художник-експериментатор та фотограф Артур Абрамів.

Львів'янин уже кілька років привертає увагу українських ЗМІ: то його знімок на тему «Планета в Балансі» бере участь у найбільшому фотофестивалі світу, то його світлину відбирають для виставки Planet or Plastic? у Тбілісі.
Одну з найвідоміших робіт Артура – фотослайд льодовика, який тримають жіночі руки, National Geographic вніс до списку 25 найкращих фото з усієї планети. А цього місяця Абрамів здобув для України та вітчизняної транспортної системи ще одну фотоперемогу – його світлину електрички Мукачево–Львів визнали найкращою в конкурсі National Geographic Traveller India.
Хоча Артур є майстром документальної та сторітелінгової фотографії, працює він у різних жанрах – від тревел, пейзажного та бренд-туристичного до файн-арт. «Документальні та сторітелінгові фото не лише демонструють глядачеві певну історію, а й мають у собі глибокий зміст. Це – простий спосіб донести до людей складну й важливу ідею», – пояснює Абрамів. Саме такі кадри можна побачити в добірці фотографа-експериментатора – вони вражають і композицією, і передісторією.
Хоча до кінця 2020-го залишається чотири місяці, проте вже зрозуміло, що він увійде в історію як «рік коронавірусу». Пандемія нагадала людству, що, попри всі сучасні технології та досягнення медицини, люди як були, так і залишаються вразливими істотами, а найціннішим ресурсом є здоров'я та життя.
Цю фотографію зроблено в кінотеатрі Південної Кореї. На думку Артура Абраміва, вона відображає глобальність проблеми: показує, що коронавірус є лихом усесвітнього масштабу, а не лише якогось регіону. «На фото вся увага глядача зосереджується на розпилювачі та пароподібному засобі для дезінфекції. Тут просто ідеальний кольоровий баланс і динамічний діапазон, немає завалених тіней чи засвічених елементів. Фото має символічний вигляд, оскільки нині головне місце на світовій театральній сцені посідає коронавірус. У цьому знімку бачу не тільки відображення реальності, але й вишуканий смак фотографа», – пояснює свій вибір львів'янин. / Chung Sung-Jun/Getty Images
4 серпня 2020 року світ здригнувся від чергової катастрофи – у порту столиці Лівану сталася пожежа, яка досягла складів з аміачною селітрою. Пролунали два вибухи, що зруйнували порт Бейруту й частково саме місто. Композиція фотографії розвивається навколо чоловіка, який присів відпочити в лікарні, де допомагає ліквідувати наслідки катастрофи. Перед ним вікно, крізь яке видно постапокаліптичний пейзаж – море та зруйновані будівлі. «Фото ілюструє циклічність наслідків необдуманих рішень і дій людей, – розповідає Артур. – Якби ж то така катастрофа відбулася лише раз в історії, але ми розуміємо, що це не так…» / Chris McGrath/Getty Images
«Як порівняти з іншими, ця фотографія програє в якості. Але тут якість зображення – не головне», – каже Абрамів. За подорожжю манекена у скафандрі, якого 2018 року Ілон Маск відправив до космосу в Tesla Roadster, спостерігали мільйони людей у всьому світі. Хтось вбачав у цьому примху ексцентричного мільярдера, хтось – величезний технологічний прорив. Але Артур акцентує увагу на іншому: «Вперше в історії Маск за допомогою фотографії зафіксував мистецтво інсталяції в космосі. Такого ще ніхто не робив. Можна сказати, він випередив Аніша Капура, Річарда Серра та Олафура Еліассона. Вони створюють геніальні інсталяції, але – у межах планети. Можливо, Маск сам не розуміє, що насправді зробив», – сміється фотограф. / SpaceX via Getty Images
Кожне покоління має свій спадок. І схоже, що ми для нащадків, на жаль, залишимо величезні купи сміття. У XXI столітті планета і в символічному, і в буквальному сенсі потопає у відходах. Фото, відібране Артуром, зображує волонтера з Бангладеш, який витрачає свій час та сили, аби розгрібати завали сміття та хоч якось поліпшити ситуацію у країні.
«Знаєте, у чому проблема? Цей чоловік, як і людство, намагається ліквідувати наслідки діяльності, але не причини», – пояснює Абрамів. І додає: «Це – так само, як лікар виписував би ліки, що притуплюють симптоми, та аж ніяк не причину їх появи. Щось таке відбувається на фотографії. Хоча людина робить добру справу – на добровільних засадах прибирає сміття. Але ми бачимо всю критичність ситуації та марність зусиль волонтера». / Ahmed Salahuddin/NurPhoto via Getty Images
Згадавши проблему забруднення довкілля, Артур не зміг обійти увагою й тему вимирання тварин. А саме – історію панголінів: групи ссавців, замість шерсті вкритих кератиновими лусками. На жаль для панголінів, їхня луска надзвичайно цінна на чорному ринку – вартість за кілограм може сягати $3 тис. Захисному шарові цих тваринок приписують безліч цілющих властивостей, хоча науковці постійно спростовують цей міф. Отже, милі та миролюбні істоти стали жаданим трофеєм для браконьєрів. «Ми знаємо про вимирання слонів, носорогів, бенгальських тигрів, сніжних барсів тощо. Можливо, через розміри, але людство, очевидно, менше хвилює доля невеликих, мирних панголінів, – розмірковує Артур. – Ця фотографія доволі проста, але чітко підкреслює доброзичливі стосунки між людиною та панголіном. Навряд чи цьому чоловікові вдалося б узяти до рук дорослого ведмедя, який також на межі зникнення». / Adrian Steirn / Barcroft Media via Getty Images / Barcroft Media via Getty Images

Текст: Ольга Тарасенко
Дизайн: Олексій Панов
Більд-редактор: Андрій Поліщук
Фотоматеріали: Getty Images
Літературний редактор: Світлана Кирилаш
Редактор спецпроекту: Анна Давидова